Home Page
           На головну
  Залізниця
   
   
  Повернутися до sanarate.com
   


Санарате, Ель Прогресо, Гватемала, Центральна Америка.

Залізниця
ІРКА — ФЕГУА
Гватемала, Центральна Америка.



Español

English

Українською

По-русски
Залізниця Фотографії 1 - 15 Фотографії 16 - 30 Фотографії 31 - 45
Фотографії 46 - 60 Фотографії 61 - 75 Фотографії 76 - 82 Пісня
Залізниця
Хорхе Умберто Еррера

Гватемальська залізниця справила надзвичайний вплив для країни на економічну, соціальну та політичну галузі. Однак, від тієї потужної, динамічної компанії, творця прогресу та достатку, там, де прокладалися рейки, залишилися лише руїни. Невблаганний плин часу завдав непоправної шкоди побудовам, які ще продовжують височіти, особливо станціям та мостам. Шлях, який по праву належить залізничній колії, наразі перетворений на шосейну дорогу, оскільки майже всі рейки та шпали забрали приватні особи. Таку ж долю пережили й металеві стовпи й мідні дроти, які використовувалися для телеграфного й телефонного зв’язку між станціями.

Прилеглі території по обидва боки від залізничної колії також забрали бідняки. А проте, залишається вічний цінний скарб – сторінки, написані в історії та в помислах і серцях залізничників, які з ностальгією пам’ятають ті славні часи, коли вони працювали на залізниці, а під час своїх відпусток їздили зі своїми сім’ями в пасажирському поїзді, куштуючи смакоту, яку пропонували продавці на борту, таку як сальпорас і маркесоте у Санарате, чічарронес (шкварки або пересмажене м’ясо) у Гвастатойя, інжир в Ель Ранчо, кокосові горіхи та кукурудзяний хліб у Кабаньяс. Потім, у Сакапа, куштували обід із пакайя, збитими з яйцями, фаршированого перцю або смаженої курки, поданих з маринованою капустою або буряком, і прохолоджувальними напоями з гарбузового насіння або орчата (напій з мигдалем).

Немає такого колишнього залізничника, у якого б не застряг клубок у горлі та не зволожилися б очі після того, як він побачив те, що іще залишилося від залізниці. Роберто Москосо Естрада, уродженець села Ель Хуте, Санатаре, який працював диспетчером та завідуючим кінцевою залізничною станцією Сакапа, висловлюється так:
“Життя на залізниці завжди мало щось від магії. На жаль, зараз поїзди, станції та перони у повному запустінні старіють, вглядаючись у горизонт, передзвін, який сповіщає про відправлення поїзда від станції Сакапа, чистий спогад. Вже немає нікого, хто б вигукнув у простір характерний викрик “Пасажири, в поїзд!”. Незрівнянна радість бачити, як рухається поїзд, а тим паче їхати в ньому (Правда ж, Тоно Еррера?). Змалечку ми чули, як наближається поїзд, притуляючи вухо до рейки. Подорожні до Базиліки Чорного Христа в Ескіпулас сідали на поїзд, щоб доїхати до Сакапа у хвилюючому паломництві. І здавалося, що поїзд має власну душу, виписуючи зигзаги до своєї долі”.
Залізниця домінує в економіці розвинутих країн. Незважаючи на це, залізниця у Гватемалі це навіть не сплячий, а мертвий велет. А проте... Хіба не станеться такого, що він, як птах Фенікс, одного чудового дня зможе відродитися з попелу?

Вітання вам, брати-залізничники усієї Гватемали!




Примітка:
У середині травня 2011 року газета Пренса Лібре ("Вільна преса") повідомила про те, що дві корейські компанії збираються вкласти 21 мільярд доларів у реконструкцію гватемальської залізниці, щоб використовувати її як сухопутний шлях між Атлантичним і Тихим океанами, який конкурував би із Панамським каналом.



Тоно Еррера Ґуд’єль
webmaster@sanarate.com

Репортаж:
Хорхе Умберто Еррера

Фотографії:
Більшість фотографій були надані різними колишніми залізничниками Гватемали, які протягом багатьох років працювали в ІРКА та ФЕГУА. Щойно це стало можливим, вони спробували довіритися Інтернет-сайтам та іншим організаціям, де були використані деякі фотографії.

Фотографії з логотипом www.sanarate.com є власністю цього сайту.
Guatelink Images — www.sanarate.com


© Copyright 2000 — 2011


Контакт


  webmaster@sanarate.com


Реклама Гугла



© Copyright 2000 - 2011. Sanarate Systems, Inc.